Принципи взаємовідносин дорослих та дітей

Принцип рівності.Світ дітей та світ дорослих рівноправні частинки світу людини.

Принцип діалогічності.Світ дитинства являє собою особливу цінність для дорослих: діалог двох світів (дітей та дорослих) складає навчально – виховний процес, в якому навчання є рухом складової світу дорослого, в світі дитинства, а виховання – рух складової світу дитинства в світі дорослому.

Принцип співіснування.Світ дитинства і світ дорослих повинен підтримувати взаємний суверенітет, виходячи з ідеї невтручання, не нав’язування одне одному своїх цінностей і законів. Будь яка акція дорослих або дітей не повинна завдавати шкоди ні одній стороні.

Принцип свободи.Надання світу дитинства повної свободи у виборі власного шляху. Дорослі забов’язані оберігати життя та здоров’я дітей.

Принцип взаємного розвитку.Процес розвитку світу дітей йде паралельно з розвитком світу дорослих.Аномалією процесу розвитку являється зупинка самоактуалізації, як дитини , так і дорослого (Роджерс).

Принцип єдності.Світ дитинства і світ дорослих не складають двох розмежованих світів, але складають єдиний світ людей.

Принцип прийняття.Особливості будь якої людини повинні сприйматися іншими людьми такими, якими вони є. Відносини повинні складатися тільки на основі безспірної любові. Ненависть може проявлятися тільки по відношенню до вчинку, а не людини, так як людина більше ніж її негативний вчинок.

Рекомендації батькам

Проаналізуйте Вашу власну систему цінностей відносно виховання дітей. Чи сприяє вона обдарованості і реалізації особистості в суспільстві?

Будьте відвертими. Всі діти вельми чутливі до брехні, а обдарованих дітей це стосується в більшій мірі.

Оцінюйте рівень розвитку дитини.

Уникайте пояснень та бесід з дитиною.

Намагайтеся вчасно спіймати зміни в дитині. Вони можуть виражатися в неординарних питаннях, або в поведінці та являються ознакою обдарованості.

Поважайте в дитині індивідуальність. Не намагайтесь проектувати на нього свої власні інтереси і захоплення.

Поради для батьків на кожен день

Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні.

Якщо дитина оточена критицизмом - вона вчиться звинувачувати.

Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битись.

Якщо з дитини глузують — вона буде нерішучою.

Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.

Якщо дитина оточена терплячістю — вона вчиться бути терплячою.

Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.

Якщо дитину хвалять — вона вчиться цінувати інших.

Якщо з дитиною поводяться справедливо-вона вчиться справедливості.

Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.

Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.

Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні. Якщо дитина оточена критицизмом - вона вчиться звинувачувати. Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битись. Якщо з дитини глузують — вона буде нерішучою.

Спілкування протягом дня

Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

Не підганяйте, розрахувати час — це ваш обов’язок, якщо ж ви цю причину не вирішили – гріха дитини у цьому немає.

Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть їй декілька лагідних слів, без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було зауважень!» тощо.

Забудьте фразу: «Чи був ти чемний?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам важко після важкого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

Зауваження вихователя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре поводитись, то…». Часом умови ставляться важкі, і тоді ви можете опинитися у непривабливому світлі.

Протягом дня знайдіть /постарайтесь знайти/ півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителями, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий стан. Найчастіше — це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

Знайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день, і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.

Чекати якогось дива від дитини, радісних поривань душі, доброти, треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

Не підганяйте, розрахувати час — це ваш обов’язок, якщо ж ви цю причину не вирішили – гріха дитини у цьому немає.

Правила покарання

Покарання не повинне шкодити здоров’ю — ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі і нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок»!

За один раз — одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все відразу, а не по одному за кожний вчинок.

Термін давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.

Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи – ані слова. Не заважайте розпочати дитині життя спочатку.

Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви несправедливі, дія покарання буде зворотною. Покарання не повинне шкодити здоров’ю — ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі і нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок»!

Пам'ятка для батьків першокласників

У спілкуванні зі своїми дітьми:

· Радійте вашому синові, доньці.

· Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.

· Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.

· Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

· У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

· Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.

· Розмовляйте чітко, ясно.

· Будьте терпелячими.

· Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

· Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

· Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

· Частіше хваліть дитину.

· Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

· Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

· Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

· Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

· Не втрачайте почуття гумору.

· Грайте з дитиною в різні ігри.

· Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

· Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

· Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

· Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

· Не ставте забагато запитань.

· Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

· Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

· Не вигадуйте для дитини багато правил - вона перестане звертати на них увагу.

· Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

· Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Поради щодо спілкування й виховання проблемної дитини

1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного й психічного стану. У такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.

2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До дитини треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.

4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.

5. Із кінозалу ( домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.

6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.

7. Роз’єднати хулігана й жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.

8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.

10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування й вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.

Рекомендації батькам підлітків, схильних до правопорушень

1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином країни.

2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.

3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).

4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.

5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.

6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.

7. У процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.

8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.

9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.

Консультація для батьків, що мають агресивних дітей

При взаємодії з агресивною дитиною:

− приймайте дитину такою, яка вона є;

− висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;

− розширюйте кругозір дитини;

− включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;

− ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.

Боротися з агресивністю потрібно:

− терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів;

− поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися;

− заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.